Цікаво знати

Самійло Кішка

Самійло КішкаСамійло Кішка (бл. 1530-1602)

Після смерті Дмитра Вишневецького запорозьким гетьманом став один із найзнаменитіших козацьких ватажків — Самійло Кішка. Народився він близько 1530 року в Каневі в родині українських шляхтичів. Десь у 1550 році юнак приєднався до загонів Вишневецького, і під час численних походів набув безцінного військового досвіду. Очоливши Січ, Кішка вирішив відкрити запорожцям шлях на море і отримав підтримку козацької громади. За переказами, саме Самійлові Кішці належить заслуга створення перших козацьких чайок — унікальних невеликих суден, пристосованих для походів річками та морем, швидкохідних і маневрених.
 
У 1568 році Самійло Кішка з побратимами вперше вийшли у Чорне море. З того часу турки забули про спокійне життя… Скільки років перебував на гетьманстві цей видатний ватажок козацтва, скільки морських походів він здійснив, наразі невідомо. Взагалі, про життя та діяльність Кішки ми більше знаємо з народних дум та пісень, ніж з історичних документів. Наприклад, тільки завдяки фольклору вчені дізналися про перебування гетьмана в полоні. Вони підрахували, що Кішка став бранцем приблизно 1673 року, і наступні 26 років залишався прикутим до лави весляра на турецькій галері; вороги таким чином познущалися над ним: мовляв, мріяв плавати морем — от і плавай… У 1599 році Самійло організував на галері повстання бранців. Веслярі захопили корабель і привели його до острова Тендра. Там утікачі зустрілися з козаками ‘ кошового гетьмана Скалозуба, які саме розпочали похід на Азов. Трохи перепочивши, Кішка з товаришами повернувся на Січ. Там з’ясувалося, що світ змінився: між поляками та українцями . . . . .

Іван Підкова

Іван Підкова (?-1578)

Першу козацьку січ — засіку, заслін від нападу ворогів — було збудовано на околиці міста Черкаси, у районі Дахнівки, на березі Дніпра. Одного разу до козаків приєднався юнак-молдаванин на ім ’я Іван Сап’яга. Отаману козаків Іван розповів, що його рідне село на березі річки Південний Буг неподалік від Умані спалили татари, а батьків і наречену захопили у полон. Тож юнак вирішив податися до козаків, щоб помститися ворогам.
Оскільки молдаван у ті часи називали волохами, спочатку козаки нарекли прибульця Волошеним. Прізвисько Підкова хлопець отримав пізніше — він виявився настільки дужим, що легко гнув і ламав однією рукою підкови. До наших часів зберігся лише один портрет цієї людини роботи невідомого митця початку 17 століття. На звороті є напис: «Той Підкова був такої сили, що не тільки ламав підкови, але й таляри, а узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота».

Іван Підкова

Іван Підкова відзначався винятковою силою, сталевою волею, метким розумом, здібністю до наук, хоробрістю, щирістю та відвагою. Він стверджував, що батько віддав його до однієї з перших в Україні шкіл у місті Острозі. Але татарська навала поставила хрестна навчанні. Тож довелося майбутньому гетьману вивчати зовсім інші науки. І вивчився Підкова добряче. Починав він свою військову кар’єру звичайним козаком і пройшов славетний шлях аж до гетьмана Війська Запорозького. Багато разів водив він загони козаків на Очаків, Козлов, на Кафу — головний невільницький ринок кримського хана. У 1576—1577 роках вояки Підкови захопили Трапезунд, мало не зрівняли із землею Синоп, дійшли до самого Царграду. Під час таких походів було звільнено багатьох невільників, відібрано чимало награбованого добра. І завжди поруч із гетьманом були його січові побратими — Яків Шах, Гнат Сила, Самійло Кішка. Будучи людиною, як на той час, освіченою та маючи великий військовий досвід, Іван Підкова добре знався на . . . . .

Яків Шах

Яків ШахЯків Шах (друга половина 16 ст.)

Черкасець Яків Шах відомий як запорозький ватажок, гетьман низового козацтва (1577—1579), претендент на молдавський трон. Шах був побратимом Івана Підкови і разом із ним у 1577 році здійснив похід на Молдавію. Також запорозький ватажок багато разів ходив походами на поляків, у Туреччину та в Кримське ханство.
 
Свою військову кар’єру Яків розпочав на чолі козацького загону в київського воєводи Костянтина Острозького. Але після загибелі свого посла кримський хан попередив польського короля: якщо вбивцю не буде покарано, він особисто прийде в Україну за головою зухвалого козака Шах ледве встиг перебратися на Запорожжя, де став . . . . .

Самійло Зборовський

Самійло ЗборовськийСамійло Зборовський (?-1584)

Самійло Зборовський, якому судилося ввійти до історії як гетьману нереєстрового козацтва, на­родився в сім’ї польського шляхтича, що займав високу посаду краківського каштеляна і серед інших маєтностей володів містом Золочів.
 
У молоді роки Самійло, звичайно ж, був відправлений батьком до двору польського короля, але невдовзі покинув налагоджене й заможне життя й подався на Томаківську Січ. Чому це відбулося — відповідь відома лише самому Зборовському. Так чи інакше, але в 1581 році родовитий шляхтич при­єднався до січового товариства і невдовзі був обраний козацьким гетьманом. Займаю­чи цю посаду, Самійло почав домовлятися з Туреччиною та Кримом щодо спільного по­ходу на Персію. Відомо, що гетьман також здійснив похід проти турок у районі . . . . .

Драконові гори

Драконові гори
Драконові гори на півдні Африки- одні із найдавніших на нашій планеті, адже їх формування відбувалося в епоху герцинського орогенезу (горотворення), тобто понад 350 мільйонів років тому, коли на Землі був лише один материк - Пангея. Це брилові гори, які протягом тривалого часу зазнали значної водної і вітрової ерозії. Однак за мільйони років гори ще не встигли зруйнуватися, і їх висота достатня, аби вважати їх високими. Найвища гора Тхабана Нтленьяна має висоту 3480 метрів. Саме тут розташований один із найвищих (а можливо і найвищий) водоспадів світу - Тугела, висота якого становить близько 970 метрів. Свою назву гори отримали через важкодоступність, адже бури вважали що в такому недоступному місці можуть жити лише дракони.
Короткі відомості про Драконові гори:
Держави: Південна Африка . . . . .

 

Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА (Hierve el Agua) – "кипляча вода"

Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА (Hierve el Agua) – «кипляча вода»

Ось вам приклад, коли важливою є не корисна копалина як така, а її геотуристична привабливість. І як геотуризму може впливати на політичні події, нехай не у загальнодержавному масштабі.
 
Перенесемося подумки у Мексику, до штату Оахака, де розчленований рельєф дарує фантастично гарні краєвиди: вузькі долини, гірські схили, стрімкі скелі, і все це на висотах бл. 1,5 – 2 тис.м н.р.м. Але особлива принада для туристів сховалась серед безлічі скелястих гір.
 
Це Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА (Hierve el Agua) – «кипляча вода», місце, де і води не дуже щоб так, і окропом її важко назвати. Проте візуальна асоціація зрозуміла. Білі «потоки» ніби збігають скелястими стрімкими схилами з висоти 1821 м н.р.м., хоча при наближенні стають подібними не на киплячу воду, а на замерзлий водоспад. Фактично це навіть два «водограї», які височать над долиною на 50 та 90 м.
 
Та якщо вам пощастило піднятись до «витоків», ви побачите не лід навіть, але тверду породу, відклади високомінералізованих підземних вод, ТРАВЕРТИНИ, натічні утворення, фактично майже як сталактити у печерах.
 
Верхня частина гори складена карбонатними породами, які є водорозчинними. Тому підземні та дощові води у присутності вуглекислого газу розчиняють їх та насичуються гідрокарбонатом кальцію. На поверхні посеред кам’яного «панциря» можна побачити невеликі отвори та щілини, з яких, часом з булькотінням, подібно до . . . . .

Пам'ятник видатному мореплавцю Христофору Колумбу

Пам'ятник КолумбуПам'ятник видатному мореплавцю Христофору Колумбу в центрі Барселони - один із найбільших і найвеличніших пам'ятників Іспанії. Він урочисто відкритий . . . . .

Сторінки