Історія України

Історія України, традиції, звичаї, обряди.

Узвар

узварУзвар (звар, вар, киселиця, юшка, сливки) — один із найпоширеніших традиційних напоїв. Виготовляється влітку зі свіжих ягід; восени, взимку й навесні — із сушини. Сушені на сонці чи в духовці (в печі) вишні, сливи, груші, яблука абрикоси, чорницю, малину заливають окропом, парять у печі, настоюють, відціджують і споживають як відвар, так і гущу. Готують не на щодень, а для святкового столу: до різдвяної та хрещенської куті: «Кутя — на покуть, а узвар — на базар.

Узвар ставлять у красивому полив’яному глечику на по­куті разом з кутею, а поруч у миску накладали . . . . .

Вареники

ВареникиВареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання може бути пісною чи скоромною залежно від християнського календаря. Як начинку викори­стовують сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, печінку, мак, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшо­няну чи гречану кашу й навіть борошно. Хоча слід зазначи­ти, що борошняна начинка була популярною більше в ми­нулому, аніж тепер. Для цього підсмажують сало, доки воно не перетвориться на суху жовту шкварку, і в киплячий смалець, розмішуючи, додають борошно. Засмажку охолоджу­ють і начиняють нею «вареники з піском».

Варять вареники в крутому окропі, потім виймають опо­лоником, складають у макітру та заливають засмажкою з олії й цибулі або .....

Думи

ДумиДуми

Слово «дума» часто зустрічається у давньоукраїнських рукописних джерелах на означення думки, мислення. Лише згодом воно набуло дещо іншого значення (змісту) і ним став визначатися жанр епічного поетичного твору, епічної пісні героїчного плану. Хоч ті думи, що збереглися до наших днів, виникли, очевидно, приблизно у 15 столітті, оскільки відтворені в них історичні події не виходять за межі 15—18 ст., незаперечним є факт, що до того українці вже мали досить розвинутий героїчний епос, який ліг в основу виникнення дум. У літописах неодноразово згадується про княжих співців-поетів, що складали пісні на честь героїв, у своїх творах возвеличували подвиги князів і дружини.
 
Загальновідомо, що пісенно-епічна традиція українців сягає значно далі залишених нам історією збережених текстів.
Первісно слово «дума» вживалось для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря — саме в такому значенні воно вживається у писемних пам’ятках 16 століття. Відтоді збереглися не лише окремі згадки про те, що українці виконували думи, а й описи манери їх виконання з вказівкою на те, що вони супроводжувались грою на музичному інструменті. На означення інструмента, яким користувалися співці дум, найчастіше вживається у давніх письменах слово «кобза». Думку про те, що первісні думи складали сЯ на честь загиблого героя, підтверджують дослідження, які вказують, що епос багатьох народів за своєю природою, за походженням дов’язаний з плачами і похоронними голосіннями (Плачі за Патроклом, Гектором і Ахіллом нібито стали початком «Ілліади», плачі за Зіґфрідом і Бургундами були імпульсом до виникнення «Пісні про Нібелунгів» і т. п.).
Стосовно українських дум вперше це зауважив М. Максимович, а потім продовжив і розвинув цю думку . . . . .

Весілля

Весілля

“Найкраща спілка – чоловік та жінка”

   Побрання — найвеселіший час у житті людини, топу й назву одержало — весілля. Весільні обряди своїм корівням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода — княгиня, їхні друзі — бояри. Колй їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо це ж ідуть князь і княгиня!

Хто з вас хоча раз у житті не побував на пишному бенкеті під назвою весілля, хто з дівчат із завмиранням серця не споглядав за красунею-нареченою у білому вбранні, з мимовільною посмішкою не проводжав поглядом яскраво вбраний весільний автокортеж, що гордовито мчить вулицями міста? А той, хто був на сільському весіллі, зможе годинами із захватом розповідати вам про численні веселі дійства й обряди, що їх мав змогу спостерігати.
Весілля для основної маси дівчат — центральна подія в їх житті, про нього нерідко замислюються ще зовсім юними дівчатками, очікують на нього з особливим хвилюванням. Тому, як правило, І своє життя жінка мимоволі поділяє на дві половини — до того, як вона бере шлюб (тобто життя з батьками), і після весілля — власне родинне життя.
Українці завжди вважали, що молоду призначає Бог, і своєї пари ніяк ве оминеш. Існує навіть старе повір’я . . . . .

Прогноз погоди по Рівненській області на 28-31 жовтня 2025 року

погода Рівне, осіньПрогноз погоди на 28-31 жовтня:

В перший половині тижня  Рівненщина буде знаходитись під впливом атмосферних фронтів, очікується дощова та вітряна погода. Від четверга погодні умови покращаться:  припиняться опади та стане тепліше на 2-4 градуси.

28  жовтня: Хмарно з проясненнями. Часом невеликий дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, вранці та вдень пориви 15-18 м/с. Температура вночі 1-6º тепла, вдень 6-11° тепла. Атмосферний тиск буде  рости.

29  жовтня: Хмарно з проясненнями. Вночі помірний  дощ, вдень невеликий дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, місцями пориви 15-18 м/с. Температура вночі 3-8º тепла, вдень 8- . . . . .

Весільні ювілеї

Старої любові й іржа не з’їсть

Весільні ювілеї — відзначення круглих дат створення сім’ї. Традиція ця сягає своїм корінням недалекого минулого — 60-х років і доволі міцно ввійшла в наші звичаї.

Ювілеї найчастіше проводяться вдома, у колі найближчих родичів та сусідів або в ресторані. У домашніх умовах весільні ювілеї відзначаються у формі гостин з привітаннями, обдаровуванням, частуванням.

Люди дали кожному року сімейного життя особливе ім’я, що метафорично визначає відносини в родині на цьому етапі. Як правило, ця красномовна назва підказує й вибір подарунків, що їх прийнято дарувати на річницю весілля. І хоча може здаватися, що потреба в деяких традиційних подарунках зникла, все одно не варто забувати старих традицій, мудрість яких перевірена роками й життям цілих поколінь. Адже наш світ, що так динамічно змінюється, аж ніяк не впливає на стосунки двох людей, для яких, як і раніше, важливі вірність, відданість, любов і повага одне до одного, скільки б років вони не прожили разом.

День самого одруження називають . . . . .

Каламбури та приповістки

Майже в усіх художніх творах української літератури можна зустріти образи справжніх українців, мова яких колоритна, наскрізь просякнута гумором та пересипана численними дотепами. Так, українець гострий на язичок, уява його багата позичати йому й почуття гумору. Тому й народжуються часом в розмовній мові такі собі каламбурчики й різного роду приповістки, що вживають їх як щодня, так і з нагоди якоїсь оказії: родин, весілля тощо.

  • Або ти бери дві подушки, а я візьму . . . . .

Сторінки