Все про все ...

Очерет

Опубліковано admin ср, 15 травня 2024р.

ОчеретОчерет ( Phragmites ) Рід багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогових.

Очерет звичайний ( Phragmites australis ) Міжнародна назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає "огорожа".

Видова назва утворена від латинського слова, що означає "південний". Рослина з довгим товстим кореневищем і тонкими, дуже гнучкими високими стеблами - від 2 - 4 м і вище. Під час сильного вітру листки обертаються навколо  стебла разом з піхвою у напрямі вітру: поверхня стебла і піхви гладенька, і вони можуть легко пересуватися одне по одному. Ось чому листки не розриваються навіть під час сильних ураганів. Дрібні квітки мають звичайну для всіх злаків будову, зібрані у великі пониклі волоті темно - бурого кольору, з фіолетовим відтінком. Від основи більшості квіток відходять волоски, які надають суцвіттю своєрідного вигляду. Плід - зернівка. Цвіте в червні- липні. Росте на мілководдям і по берегах озер, ставків, річок з повільною течією, у заводях, старицях, плавнях, на заболочених місцях, у прісних і солонуватих водоймах по всій Україні; утворює великі зарості у пониззях Дніпра, Дунаю, Дністра. Очерет витримує велике . . . . .

очерет

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві

Опубліковано admin сб, 04 травня 2024р.
Михайліський Золотоверхий собор     Михайлівський Золотоверхий собор у Києві є одним із символів столиці України, історія якого переповідає не лише буремні події Києва, але й усієї України. Він став своєрідною книгою історії столиці, і німим свідком усього, що пережив Київ за свої майже 1600 років історії.
     Це один із найдавніших храмів у Європі. Його спорудження припало на період правління онука Ярослава Мудрого Святополка ІІ Ізяславича. Тривало спорудження лише 5 років (1108-1113 роки). Темпи як для того часу були вражаючі. Це свідчило про те, що будівництво храму мало належне фінансування. Під час нашестя монголів у 1240-1241 роках Михайлівський Золотоверхий собор був частково розграбований, але зберігся. В кінці ХV століття був повністю відбудований, і розбудований. Вже в середині ХVI століття він став одним із найвеличніших храмів України. З 1620 року - центр Київської метрополії, і один із центрів європейського православ'я. 
     У 1934 році більшовики вирішили знищити храм після того, як перенесли столицю більшовицької України з Харкова до Києва. Після тривалих дискусій у наукових колах храм таки було підірвано в 1937 році. Підтримку знесенню храму висловив навіть Олександр Довженко, який став антигероєм у даному питанні. Це була одна із найбільших втрат в історії української культури та архітектури, адже на момент знесення храму було понад 800 років. На місці знесеного храму планувалося побудувати величезний комплекс урядових будівель, однак Друга світова війна завадила більшовикам . . . . .
Михайлівський Золотоверхий собор

Земля і люди

Опубліковано admin нд, 28 квітня 2024р.

Земля і люди

Цей супутниковий знімок одного із найбільших поселень світу наглядно демонструє той серйозний натиск на географічну оболонку з боку людської популяції. Жоден інший біологічний вид не має такого сильного натиску на природне середовище, і у Всесвітній день Землі, який у всьому світі відзначають завтра, є лише приводом поговорити про цей колосальний вплив, і вкотре пожуритися через наслідки такого впливу.
Лагос є найбільш густонаселеним містом Нігерії, і другим за кількістю жителів населеним пунктом Африки. Саме так, "населеним пунктом", адже назвати його містом, чи "магаполісом" м'яко кажучи язик не повертається. І справа навіть не у його грандіозних розмірах, а в тому, що собою являє Лагос, адже місто є типовим прикладом наявності псевдоурбанізації, або так званої "хибної урбанізації", коли місто зростає не у висоту, а в ширину, однак мешканці так і не стали вести міський спосіб життя. Мільйони людей що мешкають у Лагосі ведуть звичайний сільський спосіб життя, проживають в одноповерхових нетрях, без доступу типових для міста благ цивілізації, таких як водогін, телефонний зв'язок чи електроенергія. Про "Всесвітню павутину" годі й казати... Однак погляньте на інше: таке місто "зжерло" сотні . . . . .
земля
люди
всесвітній день Землі

Агробіоценози і географічна оболонка

Опубліковано admin нд, 21 квітня 2024р.

Садове господарство в штаті ОрегонАгробіоценози і географічна оболонка

Географічна оболонка - найбільший на нашій планеті природний комплекс, де всі компоненти природи перебувають у тісному взаємозв'язку. Кожен клаптик земної поверхні чи частина Світового океану здійснюють постійний обмін речовинами та енергією між геосферами, які власне і складають цю географічну оболонку. Біогеоценоз - явище унікальне і водночас необхідне, аби на нашій планеті відбувався постійний кругообіг речовин та енергії, так необхідний для підтримки сталості природного середовища. Однак подивіться навколо. Територій, які б могли підтримувати цей біогеоценоз дедалі менше.
Європа - частина світу, де найменша частка природних екосистем. Майже 86% Європи є освоєні людиною території, де антропогеновий вплив на ландшафти є неймовірно великий. Це результат історичних процесів, адже Європа ж однією із найбільш заселених частин світу. Майже не залишилося природних лісів і природних земель, і що найголовніше . . . . .
Географічна оболонка
Європа
Агробіоценоз

Пугач звичайний (Bubo bubo)

Опубліковано admin чт, 11 квітня 2024р.

Пугач звичайний (Bubo bubo)ПУГАЧ 

Пугач звичайний (Bubo bubo) - найбільший представник родиди сов у лісостеповій зоні України. Довжина тіла 65-75 см, іноді може сягати 80 см. Розмах крил у пугачів від 150 до 200 см. Довжина крил - 45-50 см., хвоста - до 30 см. Оперення в цього птаха дуже густе, пір'я різнокольорове. Домінують світло- та темнокоричневий кольори забарвлення. На голові має місце два пір'янии вирости, що імітують "вуха". Дзьоб пугачів дуже міцний, твердий та масивний. Ним він може ламати навіть міцні кістки деяких ссавців. Крім України, ці птахи поширені практично по всій Центральній, Західній та Північній Європі. 
Як відомо пугачі, як і всі інші сови - це нічні птахи, які полюють тільки в темну пору доби. 
Жертвами пугачів найчастіше стають польові гризуни, плазуни (вужі, гадюки), щурі, зайці, косулі, лисиці. Серед орнітологів є повідомлення про те, що іноді пугачі могли нападати на молодих поросят. Одним словом це дуже активні і могутні хижі птахи, які все ж з людиною здавна жили у мирі. Більше того, пугачів використовували . . . . .
Пугач звичайний (Bubo bubo)

Річка Янцзи

Опубліковано admin ср, 03 квітня 2024р.

ЯнцзиЯнцзи - найдовша і найповноводніша річка Євразії, і третя у світі за довжиною, після Нілу та Амазонки. Загальна довжина - 6380 кілометрів. Вона протікає лише територією Китаю, і в її басейні проживає 38% населення цієї країни, і розташовані історичні центри Китаю: Ухань, Нанкін, Шанхай, а в дельті річки формується ⅕ усього ВВП Китаю. Це найглибша річка Азії (максимальна глибина - 202 метри),і друга у світі за глибиною (після Конго). На річці Янцзи споруджена найпотужніша ГЕС світу - "Сянся" ("Три Ущелини"). Її спорудження . . . . .

Річка Янцзи
Євразія
Китай

Видатний вчений і мислитель Володимир Іванович Вернадський

Опубліковано admin вт, 26 березня 2024р.

Володимир Іванович ВернадськийВолодимир Іванович Вернадський

12 березня 1863 року в Санкт-Петербурзі, в сім'ї українців народився видатний вчений і мислитель Володимир Іванович Вернадський. Саме так, в сім'ї не лише етнічних, але й свідомих українців, які перебуваючи за сотні кілометрів від рідної батьківщини прекрасно розуміли про своє походження, і зберегли крізь покоління пам'ять про своє походження. Батько Вернадського прищепив до сина любов до всього українського: традицій, мови, культури і навіть історії (справжньої, а не шаблонної того часу). Вже значно пізніше Воломир Вернадський в свому щоденнику писав:

"Батько розказував історію України зовсім не так, як її викладали в гімназії. Він часто згадував, що Петербург побудували на кістках українців (будували Петербург козаки з полків Івана Мазепи). Повернувшись до Петербурга, я постарався ознайомитись із українською літературою. У бібліотеці батька знайшов розрізнені номери «Основи» та інші українські видання. Добував українські книги у букіністів, дещо отримував із-за кордону. Детально розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ'яненка, котрих він особисто знав, а також про Кирило-Мефодіївське братство, про Костомарова тощо."

У Петербурзі 15-річний юнак занотував у щоденнику від 29 березня 1878 року наступне: . . . . .
Володимир Іванович Вернадський

Сторінки