Цікаво знати

          Водні басейни та суходіл нагріваються неоднаково. Суттєві відмінності їх теплового режиму визначаються такими причинами:

     1. Суходіл і вода мають різні  механізми теплопровідності. На суходолі тепло з поверхневого шару проникає вглиб повільно, головним чином шляхом молекулярної теплопровідності і лише частково разом з водою атмосферних опадів, яка фільтрується в грунт. У товщі води морів та океанів, особливо у верхньому 100-метровому шарі, завдяки постійному хвилюванню водної поверхні теплообмін відбувається значно ефективнішим способом, а саме шляхом турбулентної теплопровідності. Той об’єм води, який тільки що був на поверхні і засвоїв певну кількість тепла, в наступний момент виявився на значній глибині. Участь великих мас води у перемішуванні зумовлює те, що як нагрівання, так і охолодження тонкого поверхневого шару води відбувається в десятки разів повільніше, у порівнянні з поверхнею суходолу.

Крім того, вночі та в холодний період року, до турбулентного перемішування приєднується ...

           Атмосфера мало засвоює сонячної радіації, отже і мало нагрівається Сонцем. Засвоєне тепло може підвищувати температуру повітря протягом дня на 0,5⁰ С. Основним джерелом тепла для нижніх шарів атмосфери є земна поверхня. Удень діяльна поверхня засвоює сонячну радіацію і нагрівається, а від неї нагрівається і повітря. Уночі земна поверхня втрачає тепло і стає холоднішою за повітря. У цьому випадку повітря віддає тепло земній поверхні і охолоджується. Тепло між діяльною поверхнею і атмосферою, а також у самій атмосфері передається різними шляхами.

          Радіаційний теплообмін. Земна поверхня випромінює довгохвильову радіацію, яку майже повністю засвоює атмосфера. Одночасно атмосфера у свою чергу випромінює довгохвильову радіацію у тому числі і в напрямку до Землі, яку й засвоює земна поверхня. Цей механізм теплообміну діє цілодобово. Земля випромінює радіації більше, ніж одержує від ...

          При характеристиці клімату місцевості крім середніх температур слід називати й крайні можливі їх значення за період спостереження, тобто абсолютні мінімуми та максимуми.

          Полюсом холоду землі є Антарктида і за середніми температурами і за абсолютним мінімумом. Тут на станції „Восток” (78,1⁰ пд.ш.,96,6⁰ с.д., висота 3488 м) в липні 1983 р. зафіксована температура -89,2⁰С, а на поверхні снігу – -90,4⁰С! У північній півкулі найнижчу температуру -70⁰С зафіксовано в Якутії (Верхоянськ 67,5 пн.ш., 133,4 с.д., Оймякон 63,2⁰ пн.ш., 143,1 с.д.). Вважається також, що таке зниження температури можливе на о. Гренландія.

          Абсолютний мінімум у Європі також дуже низький. У басейнах річок ...

          Коли день зрівняється з ніччю (21 березня — день весняного рівнодення), вдруге зустрічають весну (перша зустріч відбулася ще 25 лютого). Втретє весну зустрічають 7 квітня (Благовіщення Господнє). За народним календарем перший день весни — це другий день після рівнодення — 22 березня (Сорок Святих). На рівнодення люди уважно спостерігали за погодою. Народне прислів’я твердить: «Зима на Сорок Святих закінчується, весна починається». За народним повір’ям стійке тепло настає з початку руху соку клена. У першій половині березня задзвенить пісня жайворонка, почнеться сокорух у беріз, жовтими квітами-сонечками засвітиться мати-й-мачуха. Згодом прогуркотить перший грім, затьохкає травневими ночами соловейко. Кажуть, у нього може бути аж двадцять шість колін-переливів. Дерева вберуться листям і квітами. Астрономічний день закінчення весни — 22 червня, день літнього рівнодення.

Землею буде крокувати весна, про яку народ склав безліч прислів’їв, приповідок:

          Характер розподілу та зміни температури повітря називається тепловим режимом атмосфери. Оскільки тепловий режим атмосфери визначається головним чином теплообміном з діяльною поверхнею, то температура повітря в добовому ході змінюється за температурою земної поверхні. Амплітуда добової зміни температури на висоті два метри менша на одну третину, ніж на поверхні грунту.

          Температура повітря вранці після сходу Сонця починає підвищуватись хвилин на п’ятнадцять пізніше, після підвищення температури поверхні грунту. Це підвищення продовжується до 14-15 годин, після цього починається зниження до вранішнього мінімуму через ті ж причини, як і  зниження температури грунту. Отже, мінімум температури повітря поблизу земної поверхні спостерігається після сходу Сонця, а максимум о 14-15 год.

           Добова зміна температури повітря досить чітко ...

          Добовий хід або добові зміни температури поверхні ґрунту в середньому за багато років – це періодичні коливання з одним максимумом і одним мінімумом. Мінімальна температура поверхні ґрунту спостерігається в проміжку часу між сходом Сонця і до півгодини після його сходу, коли радіаційний баланс поверхні ґрунту вже стає рівним нулю – витрати тепла з ґрунту ефективним випромінюванням уже урівноважується збільшенням надходження сумарної радіації. При поступовому зростанні висоти Сонця над обрієм і збільшенні радіаційного балансу температура поверхні ґрунту підвищується і досягає максимуму близько 13-14 години. Після цього температура починає знижуватись, хоч радіаційний баланс залишається ще великим. Однак у цей час різко збільшується турбулентне перемішування повітря й конвекція і різко збільшується потік тепла в атмосферу. Разом з витратами тепла на випаровування та потоком тепла в глибину ґрунту це призволить до зниження температури поверхні ґрунту. Це зниження триває до ранкового мінімуму.

          В окремі дні крива добового ходу температури може мати неправильну форму, оскільки вона залежить ще й від хмарності протягом доби, опадів, а також від неперіодичних (адвективих) змін температури повітря. При великій адвекції холоду добовий мінімум може спостерігатись вдень.

          Максимальна температура поверхні ґрунту в середньому ...

          У помірних широтах грунт замерзає спочатку на поверхні, а потім він промерзає до значної глибини. У ґрунтовій волозі є значна кількість розчинених солей. Тому грунт замерзає при температурі нижчій за 0⁰ С. Глибина промерзання ґрунту залежить від кліматичних умов місцевості, теплових властивостей ґрунту, його вологості, характеру рослинного покриву, товщини снігового покриву.

           За холодної тривалої зими грунт промерзає на більшу глибину, ніж за теплої чи короткої зими. Вологі грунти промерзають менше, ніж сухі, оскільки при замерзанні води виділяється тепло, що уповільнює подальше промерзання, болота промерзають менше, оскільки вода має велику теплопровідність і надходження тепла знизу зменшує промерзання. Піщані грунти промерзають на більшу глибину, ніж глинисті, які ліпше проводять тепло. Сніговий покрив є добрим ізолятором, тому за більшої його товщини глибина промерзання грунту менша. Достатньо розвинутий рослинний покрив також запобігає великому промерзанню. У лісі грунт промерзає менше, ніж, наприклад, виоране поле, тому що в лісі є лісова підстилка з листя та дрібних гілочок.

          У Києві промерзання грунту ...