Чарівний світ природи

Озера і озера-лимани. Це своєрідні природні комплекси зі своїми гідрологічними, геоморфологічними, мікрокліматичними та біотичними особливостями. Кількість озер, їх розміри, водний і біорежим пов'язані з походженням та положенням у тій чи іншій природній зоні чи гірській області. Озерам і озерам-лиманам належить значна роль у природному середовищі окремих регіонів України. Вони містять значні природні ресурси і використовуються для водопостачання, рибної ловлі, зрошення, добування різних мінеральних речовин та для рекреації.

На території України налічується близько 20 тис. озер, з них тільки 43 мають площу 10 км² і більше. Більшість озер України мають річкове походження і розташовані на заплавах басейнів Дніпра, Десни, Дунаю, Сіверського Дінця та ін. Розміри заплавних озер, як правило, незначні. Більші площі мають озера лиманного походження, які розташовані на узбережжі Чорного й Азовського морів і відокремлені від них піщаними пересипами (Сасик, Куяльник, Хаджибей та ін.). Поширені озера . . . . .

Найбільша гірська система в Україні – Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Підносяться вони на заході, у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, і простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км. Українські Карпати – середньовисокі гори, їхня пересічна висота 1000 м.

Найвища гора України – Говерла в Українських Карпатах в Полонино-Чорногорському масиві, в межах Закарпатської області; її висота 2061 м над рівнем моря.

Найбільше плоскогір’я в Україні знаходиться в Карпатах на висоті 1758 м над рівнем моря. Це пласка вершина гори Паляниця у їхній східній частині – Чивчинських горах.

Найбільшою низовиною є Українське Полісся, що займає крайню північно-західну та північну території України і є складовою частиною великої Поліської низовини, яка на півночі поєднується з Білоруським Поліссям. На Заході Українське Полісся складається з найбільш заболоченої його частини – Волинського та Рівненського Полісся. Висоти даного регіону не перевищують 150-200 м.

Найбільшим морем . . . . .

Як це не дивно, мікроорганізми часто здійснюють своєрідні мандрівки з хмар на земну поверхню і навпаки; це дійсно показує їх витривалість та неабияку можливість пристосовуватись, адже їм доводиться виживати в умовах дуже низьких температур, інтенсивного ультрафіолетового випромінювання, а також їдкої та кислої води. Донедавна вважалося, що життя мікроорганізмів у хмарах існує, але великого значення цьому ніколи не надавали; лише завдяки нещодавним дослідженням французьких учених, які взяли пробу води з хмари, з’ясувався наступний факт: бактерії не лише живуть  у цих скупченнях водяних крапель, а і чинять значний вплив на їх формування та склад.

Хмари, як відомо, складаються із . . . . .

Природа… Шовковиста травиця манить побродити босими ногами. Ніжне і ласкаве сонечко так і кличе нас засмагнути. Джерельна прозора вода тихоплинної річки приваблює своєю прохолодою. Як же радісно і приємно відчуваєш себе на лоні природи. Не знайти слів, щоб висловити своє захоплення красою рідного краю, не збагнути мудрості матінки-землі, яка наділяє нас не тільки матеріальними, а й духовними дарами. Вона ділиться з нами своїми таємницями, загадками, облагороджує душу.

Скількох митців слова, пензля, музики надихнула природа на створення шедеврів! Скільком подарувала віру у власні сили, розум, талант, повернула до роботи і життя, врятувала від розчарування. Ліричний герой новели М. Коцюбинського «Intermezzo», втомлений постійним «мушу», «треба», зневіряється в собі, тікає від життєвих проблем, людей на лоно природи. Ось він сідає на полі, заплющує очі і слухає жайворонків: «Вони сіють пісню на дрібне сито і засівають поля». Тут усього багато: неба, сонця, веселої зелені. Краса і гармонія поля відроджують у душі героя потребу в спілкуванні з людиною, прагнення зарадити її горю, тому він і повертається знову до людей.

Природа-чарівниця створила . . . . .

Вчені відкрили найхолодніше місце на Землі – в Антарктиді, де температура падає нижче 91 градуса за Цельсієм. Воно розташоване на антарктичному гірському хребті.

Відкриття було зроблено американськими дослідниками Національного центру даних по снігу і льоду за допомогою супутників та інших методів вимірювання температури в Антарктиді.

Місце, де температура досягає -91,2 градуса за Цельсієм, розташоване в області гори Купол Фудзі, висота якої сягає 3,7 км. При такій температурі очі, ніс і легені людини замерзають за лічені хвилини. Це тому, що температура на 13 градусів нижча точки (-78,5 градуса за Цельсієм), при якій вуглекислий газ перетворюється з газу в сухий лід.

Нагадаємо, до цього часу рекорд . . . . .

У Сонячній системі найхолоднішим місцем є єдиний супутник планети Землі – Місяць. Як відомо, за даними з інфрачервоного термометра, який був встановлений на одному з космічних апаратів Америки, температура Місяця на поверхні, зокрема в крижаних кратерах північного полюса, опускається до -249 градусів за Цельсієм.

Тим часом, міжнародним співтовариством визнано абсолютним рекордом найнижчу температуру повітря і на планеті Земля, яка склала -89,2 градуса за Цельсієм і була зафіксована в 1983 році. Ця температура є світовим рекордом. Місцем встановлення рекорду є російська станція «Схід» в Антарктиді.

Але нещодавно вчені . . . . .

При згадці про комарів у більшості людей виникає тільки дві асоціації: тіло, вкрите укусами, які так і хочеться роздерти до крові, і набридливе пискляве дзижчання, через яке не вдається заснути вночі. Проте мало хто знає і про корисне значення комарів для людини. Існує чотири їхні особливості, завдяки яким комарі справді можуть стати у нагоді як синоптикам, так і усім, хто просто цікавиться нетрадиційними способами визначення погоди на найближчий час.

Перш за все, поведінка цих комах дає змогу точно визначити погоду на найближчу добу. Побутує думка, що якщо збираються великі скупчення комарів, то сьогодні-завтра погода буде сонячною та спекотною, вітру у ці дні не передбачається. Якщо ж навпаки, комари літають окремо, не рояться, то скоро має бути дощ.

По-друге . . . . .