ЧАЕС

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Найбільша ядерна катастрофа в історії людства.

«26 апреля 1986 г. в 01 час. 25 мин. в помещении 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС при подготовке его к плановому среднему ремонту произошел взрыв с последующим пожаром, который вскоре был ликвидирован, – інформував про аварію на Чорнобильській АЕС 28 квітня 1986-го голова КГБ УРСР Степан Муха першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького. Повідомлення, насправді, не відображає справжніх масштабів трагедії, ліквідувати аварію – От взрыва обрушился шатер перекрытия реакторного и кровля машинного залов, воспламенилась также крыша 3-го энергоблока, в связи с чем последний был аварийно остановлен. К 06 часам того же дня пожар на крыше этого энергоблока также ликвидирован»

На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 чол. персоналу.

Наступного після аварії дня, урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1 і 2 енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті. Упродовж 27 квітня більш як 44,5 тис. мешканців міста енергетиків були евакуйовані в сусідні з Чорнобильським Поліський та Іванківський райони, 1 тис. – вибралися в Чернігівську й інші області. В Прип’яті залишилося тільки 5 тис. чол., які були залучені до проведення невідкладних ліквідаційних робіт. В повідомленні КГБ вказується, що станом на 8.00 год. 28 квітня рівень радіації на 3 і 4 енергоблоках становив 1000-2600, а на окремих ділянках міста – 30-160 мікрорентген в секунду. В цьому місці на документі Володимир Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку – «Что это означает?». Це промовисте свідчення того, що навіть найвищі посадові особи держави до кінця не усвідомлювали рівня небезпеки та масштабів катастрофи.

1 травня 1986 року Комуністична партія вивела на святковий парад у Києві сотні тисяч людей, у тому числі й дітей, хоча рівень радіації перевищував допустимий у десятки разів. О 20.00 30 квітня вітер повернувся у бік Києва і в місті почав підніматися радіаційний фон. 2 травня 1986 року радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії, а офіційно . . . . .

Сьогодні,  14 листопада  2016 року о 14.15 розпочався процес насування Арки (НБК) на об’єкт «Укриття» четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС, який був зруйнований під час катастрофи 26 квітня 1986 року.

Встановлення НБК зробить майданчик ЧАЕС безпечним для проведення робіт із демонтажу конструкцій, поводження з паливовмісними та радіоактивними матеріалами в середині об’єкту «Укриття». Наразі, найбільша з коли-небудь побудованих рухома наземна конструкція довжиною 165 м, висотою 110 м і загальною вагою 36200 т насувається в проектне положення та вже перемістилася на відстань 6 метрів.  Після аналізу початкового етапу руху, процес насування продовжиться і має завершитися найближчими днями, про це повідомляє повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів України.

Насування НБК відбувається за допомогою спеціальної системи, яка складається з 224 гідравлічних домкратів і дозволяє пересувати конструкцію на відстань 60 см за один цикл. Передбачається, що весь процес триватиме до 4 днів з загальним часом безперервного руху приблизно 33 години. Нагадаємо, що НБК був збудований поблизу 4-го енергоблоку ЧАЕС і має подолати 327 м, щоб накрити об’єкт «Укриття». 

У листопаді. . . . .

Сплинуло 29 років від тієї дати, коли світ сколихнувся від вибуху на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). І хоча час невпинно віддаляє нас від того трагічного дня, обриси тоді пережитого постають зримо і бентежать наші душі та серця. Аварія на ЧАЕС назавжди увійшла в літопис нашої країни та й усього світу як найбільша техногенна аварія за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, економічним збитком та стала подією великого суспільно-політичного значення.

Весь світ кожного року 26 квітня відмічає день пам’яті Чорнобильської трагедії - спомину про катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, науковців, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Подвиг цих людей назавжди записано в літопис людської мужності. У вдячній пам'яті українського народу навічно збережуться імена тих, хто, не вагаючись, став на двобій з розбурханою силою радіації в перші часи після трагедії, захистивши . . . . .